Коли 10 серпня нинішнього року, коли черговий панамакс* — теплохід «Caju» під прапором Бельгії — прийнявши біля причалу компанії «Боріваж» у свої трюми понад 24 тис. тонн ріпаку, взяв курс на Босфор, виявилося, що це було ювілейне, 300- е судно, оброблене на молодому, що відзначило у вересні своє шестиріччя, підприємстві.
Які перспективи друга черга?
Директор ТОВ «Боріваж» Віталій Федоров вважає, що три сотні суден свідчить про те, що компанія вийшли на стабільний рівень.
— За ці роки клієнти вже добре впізнали нас та довіряють нам. До того ж у терміналу давні та надійні партнери — це провідні експортери та виробники зернових «Каргіл Україна», група компаній «Рамбурс», «Нобл Ресорсіз Україна», «Гавілон Україна» та багато інших, — каже Федоров.
Наразі на зерно-перевалочному комплексі (ЗПК) щорічно перевантажується близько 2 млн. тонн зернових вантажів — це саме той обсяг вантажів, на який розраховувався термінал. Але компанія продовжує свій розвиток — розроблено проект будівництва другої черги і зараз йде вибір обладнання та комплектуючих. Після завершення цих робіт потужності терміналу збільшаться на 180 тис. тонн, досягнувши показника 300-320 тис. тонн зернових одноразового зберігання. Це дозволить комплексу на рівних конкурувати з такими великими терміналами, як сусідній ТІС, миколаївський Нібулон і одеський Бруклін Київ.
Компанія «Боріваж» поки що поступається лідерам українського експортного зернового ринку і поки що займає лише шосте місце в загальному обсязі перевалки зерна в Україні. Але вже найближчим часом за рахунок інтенсифікації виробництва, його раціонального планування вона цілком може потіснити гігантів та покращити свій рейтинг.
Важливо правильно підібрати та ефективно використовувати у виробництві технологічне обладнання. З моменту запуску терміналу у 2009 році темпи вантажоперевалки та навантаження на обладнання американської фірми «Chief» значно зросли. Це призвело до зниження його характеристик та збільшення зносу. Тому при закупівлі нового обладнання для другої черги терміналу всі колишні технологічні недоробки будуть враховані.
Як розвивається логістика?
Є тут можливість для розвитку морської частини комплексу. За словами керівника підприємства, у порту Южний триває робота щодо відведення земель водного фонду та планується будівництво нових причалів. Керівництво ЗПК «Боріваж» веде з портовиками та сусідніми підприємствами переговори з метою будівництва та подальшої експлуатації майбутніх причальних потужностей.
Розпочато також модернізацію ділянки залізниці, якою на підприємство надходять вагони із зерном: вже отримано технічні умови розвитку станції «24 кілометр». Цього року на облаштування залізничної складової вкладено 15 млн. гривень, але це лише початок.
Чим краща українська пшениця?
Два роки тому на підприємстві було створено морський перевалково-складський комплекс (МПСК) «Бориваж», призначений для закупівлі українських зернопродуктів та реалізації їх на експорт. Керує підрозділом комерційний директор ТОВ "Боріваж" Сергій Фролов.
— Торік на МЗСК було досягнуто показника в 400 тис. тонн зернопродуктів, — каже Фролов. — Але ми маємо намір розвивати інфраструктуру комплексу, щоб досягти півмільйонного рубежу та нарощувати виробництво. З огляду на економічну ситуацію в країні ми змушені були скоротити закупівлі агропродукції «з боку». Сьогодні наша компанія працює насамперед із українськими аграріями, але виробництво від цього жодним чином не постраждало.
Зараз МПСК «Боріваж» є частиною великого агрохолдингу, який вирощує кукурудзу, пшеницю, сою, сорго, ріпак та інші культури. Очікується, що обсяг реалізації української зернової продукції вже найближчим часом сягне 250-300 тис. тонн. Тим більше, що термінал «Боріваж» — універсальний і може працювати з усіма зерновими культурами, у тому числі із соняшником, ріпаком та соєю.
Середня зарплата в «Боріважі» — одна з найвищих в області, за системою, що діє на підприємстві, вона безпосередньо залежить від результатів виробничої діяльності.
- У нас до 50-60% преміальних залежить від вантажопереробки, - пояснює Віталій Федоров. Я вважаю, що це правильно — люди стали виявляти більшу зацікавленість зрештою. Це одразу підвищило продуктивність праці — люди зрозуміли, що, працюючи інтенсивніше, вони зможуть більше заробляти.
Однак, незважаючи на високі заробітки, відчувається дефіцит у кваліфікованих кадрах. Підприємству необхідна тямуща молодь. Наприклад, уже два місяці на підприємстві не можуть знайти спеціаліста, який знається на всіх тонкощах обліку зерна.
Корупцію словами не вигнати
Зерновому сектору України необхідна ефективніша логістична система, але, як вважає Віталій Федоров, для цього необхідно скоротити кількість діючих сертифікатів та документів контролюючих служб, у тому числі ветеринарної, карантинної та митної. Але головне гальмо — корупція, масштаби якої не зменшуються.
— Ми за шість років жодного разу нікому не платили грошей, — не без гордості зазначає Федоров. — Такою є принципова позиція нашого генерального директора Сергія Фролова. Ми завжди протистояли всім протиправним вимогам. Зараз теж є наполегливі спроби «натиснути» на нас, зобов'язавши платити «мзду» з кожної тонни перевантаженого зерна, але вони нічого, крім неприємностей, корупціонерам не принесуть. Хотілося б, щоб наші політики виконували свої обіцянки та, оголосивши боротьбу з корупцією, справді боролися з нею, а не обмежувалися розмовами. Крім того, нам незрозуміла і позиція фіскальних органів, які намагаються перекласти свою роботу на зернотрейдерів, змушуючи нас перевіряти щодо сплати податків усіх клієнтів, чого ми фізично не в змозі зробити. Більше того, ми не маємо на це повноважень.
Фірма «Боріваж» — один із найбільших та сумлінних платників податків на Одещині: близько 5 млн. гривень підприємство щомісяця оплачує у вигляді ПДВ.
— Цього року, витративши 12 млн. гривень, ми збудували на своїй території майданчик для відстою транспорту і тепер машини не стоять на проїжджій частині дороги загального користування, утримання якої влада намагається звалити на нас. 2014-го ми вже перераховували гроші на ремонтні роботи, але зроблені вони були неякісно і сьогодні дороги знову розбиті.
— Ми воліємо надавати адресну допомогу тим, хто справді її потребує. Наприклад, мешканцям села Нові Біляри (Комінтернівський район), сусіднім військовим підрозділам (авіаторам та прикордонникам), учасникам АТО, сім'ям військових. Багато наших співробітників також воювали в зоні АТО, а деякі і зараз ще перебувають у військових підрозділах сходу країни.
— Підприємство надає сім'ям призовників фінансову допомогу. Важливо, щоб вони відчували підтримку і знали, що на них чекають на підприємстві До речі, воювати в нас пішли найписьменніші та найпрацьовитіші працівники, — розповідає Віталій Федоров. — Що ж до побажань, то головне, щоб у країні був мир і можна було відновлювати економіку, розвивати бізнес та покращувати життя людей.
У чому переваги терміналу «Боріваж»?
Зараз термінал «Боріваж» завдяки глибоководному причалу, глибини якого становлять 15,5 метра, може приймати суди будь-якого типу та тоннажу.
Також партнерів підприємства залучають знижки на портові тарифи. Наприклад, нині в Южному діє 50% знижка для заходу суден у порт, що позитивно позначається на логістиці постачальників — дешевше обходиться фрахт судна. Але директор ТОВ «Бориваж» Віталій Федоров вважає, що тарифи на суднозахід у порту Південний треба ще знижувати: зараз в Одеському порту тарифи нижчі, ніж у Південному, а для успішної конкуренції умови мають бути рівними.
* Панамакс - судна, які мають максимальні габарити, поз
Скопировано с сайта http://odessa-life.od.ua
| < Предыдущая | Следующая > |
|---|
